ОФО́РМЛЮВАЧ, а, ч. Той, хто оформлює що-небудь. На республіканську нараду художників-оформлювачів з’їхалися представники 24 обласних товариств (Мист., 2, 1962 37).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 818.