ОФІЦІАЛІ́СТ, а, ч., заст. Службовець в адміністрації приватного маєтку. В кінці вулиці стояв високий будинок; то був театр, — панська примха, для розваги офіціалістів, їх дочок і синів та писарів (Н.-Лев., II, 1956, 206); За столом, крім міщан і козацької старшини, сиділо ще кілька офіціалістів (Панч, Гомон. Україна, 1954, 77).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 816.