ОХАМЕНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., діал. Схаменутися. І сталось диво, славне з див: Охаменулись слуги мряки; Пророк в них душі розбудив, — До долу пали злодіяки (Граб., І, 1959, 140); [Яків:] Ну і бариня наша благородна душа. [Мокрина:] Куди ж їй до пана? Як помер пан, як була заюрила?.. Охаменулася, та пізненько… (Кроп., II, 1958, 408).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 820.