ОХО́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до охопи́ти. Злиняле лице, міцно охоплене бородою, іноді ставало строге, навіть зле, залежно від настрою (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 212); Палало село. Шматки розірваних снарядами, охоплених полум’ям стріх вибухали високо вгору і розліталися червоними птахами в димному небі (Довж., І, 1958, 132); Причиною цієї гри стало те, що фабрика Гольдштрома була однією з небагатьох об’єктів, який і досі не був охоплений робітничим рухом (Вільде, Сестри.., 1958, 380); Весь народ і особливо маси, тобто пригноблені класи, були охоплені безмежним революційним ентузіазмом.. (Ленін, 34, 1973, 185); // охо́плено, безос. присудк. сл. Системою партійної освіти на Україні було охоплено понад 1,5 мільйона комуністів і безпартійних (Рад. Укр., 27.VIII 1959,1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 823.