Слово "охороняти" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ОХОРОНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОХОРОНИ́ТИ, рони́, ро́ниш, док., перех. Оберігати від небезпеки кого-, що-небудь, забезпечувати від загрози нападу, замаху і т. ін. Сотня козаків з піками, шаблями та рушницями гарцювала праворуч і ліворуч транспорту, охороняючи фланги (Тулуб, В степу.., 1964, 246); Незабаром зустріли верхівців — знайомих дядьків-пікетчиків, що охороняли узбережжя (Гончар, Таврія.., 1957, 361); // Стояти на варті біля кого-, чого-небудь; вартувати, стерегти. Вона [рота] нестиме караульну службу: охоронятиме бойовий прапор училища, склади, словом, оберігатиме все те, що треба оберігати (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 43); Плечистий закінчив розмову і, обернувшись, кивнув головою на того, що охороняв Йоньку (Тют., Вир, 1964, 438); // Забезпечувати, гарантувати недоторканність кого-, чого-небудь. СРСР охороняє суверенні права союзних республік (Конст. СРСР, 1963, 7); // Оберігати від руйнування, знищення, завдавання шкоди і т. ін. Природу треба шанувати, берегти й множити її багатства. Нарешті, її треба охороняти (Знання.., 6, 1965, 3); // Захищати від чого-небудь. Жито спочатку виростало вищим за дубочки і охороняло їх своєю тінню від спеки (Ів., Дубок, 1950, 13); Чи то нянька не вміла його охоронити, чи слабовите тіло не знесло всієї тієї п’янкої розкоші.., — став занепадати Вітя, хиріти, а далі й зовсім обліг (Дн. Чайка, Тв., 1960, 66).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 825.