ОЦУ́ПАЛОК, лка, ч., рідко. Те саме, що оцу́пок. Люди вийшли з церкви.. й кинулись до роботи: поскачували та поскладали в кутку цвинтаря колоддя, оцупалки, обаполки (Н.-Лев., IV, 1956, 188).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 829.