ОЧАМРІ́ННЯ, я, с., розм., рідко. Стан за знач. очамрі́ти. Риючи землю, він [чернець] убивав свою плоть, молячись щоденно до очамріння (Знання.., 10, 1969, 10).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 829.