О́ЧЕНЬКИ, ньок, мн. Зменш.-пестл. до очі. — Закохався я і гину, — Каже лицар, — вдень і вночі Бачу я перед собою Ясні оченьки дівочі (Л. Укр., І, 1951, 370); В квітах барвистих Дівчина сяє, В оченьках чистих Сонечко грає (Рильський, І, 1960, 108).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 830.