ОЧЕПУ́РЕНИЙ, а, е, розм., рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до очепури́ти. В комору, що так недавно була світла й очепурена, ввійшли Сухобрусові зяті й дочки (Н.-Лев., І, 1956, 398).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 830.