ОШАХРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОШАХРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., розм. Те саме, що обшахро́вувати. [Степан:] Не доведеться тобі ошахрувати! Я зараз піду просити ревізії магазина (Стар., Вибр., 1959, 324).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 837.