Слово "п'явка" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


П’Я́ВКА, и, ж. Прісноводна тварина типу кільчастих червів, більшість видів якої живиться кров’ю тварин, до тіла яких вона присмоктується. Там он п’явка плазає [плазує], а он риба гра (Мирний, III, 1954, 242); Вона могла голими руками ловити в ковбанях чорних п’явок або витрішкуватих жаб (Донч., Секрет, 1947, 76); * Образно. Видно, був [Ігнатовський] беззубий, то тонкі п’явки губ потягло йому зовсім у рота (Збан., Єдина, 1959, 105); * У порівн. Її чорні звивисті брови, що так різнились від білявих кіс, вп’ялися вже п’явками в душу [козака] (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 133); // мн. Вид таких червів, що використовується в медицині для відсмоктування крові. Кинувся цилюрик [цирульник] і якомога поспіша, та й кинув їй руду з руки, далі розв’язав пляшку, аж там усе п’явки (Кв.-Осн., II, 1956, 83); Лікар, якого привіз Нестор, захопив з собою і баночку з п’явками (Вільде, На порозі, 1955, 307); П’явки застосовують в тих випадках, коли хворий потребує повторних кровопускань невеликими дозами (Заг. догляд за хворими.., 1957, 145); // перен., розм. Слід від удару палкою, батогом і т. ін. По білому тілу від стегна до литки стікають сині п’явки.. ударів (Тют., Вир, 1964, 124); // перен. Жорстокий експлуататор; кровопивця. Заклинав [батько] , щоб Петро ніколи не перевівся на ту громадську п’явку, як бувають здебільшого писарі (Дн. Чайка, Тв., 1960, 124); — Чого ти тікаєш з села, коли мужик починає скаржитись, говорити про страшні злидні, про здирство, чинене різними п’явками людськими? (Кол., Терен.., 1959, 42); Проти корчмарівп’явок сільськихвиступали у своїх творах Панас Мирний і М. Кропивницький, І. Карпенко-Карий, І. Франка, Н. Кобринська та багато інших письменників (Рад. літ-во, 5, 1965, 78).

Впива́тися (впи́тися) п’я́вкою (як п’я́вка) в се́рце див. се́рце; Мов (немо́в, на́че і т. ін) п’явки́ за се́рце ссуть див. се́рце; [Тоді́, ] як п’я́вка кри́кне — ніколи.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 416.