П’ЯТДЕСЯ́ТКА, и, ж.
1. Назва цифри і числа 50.
2. розм. П’ятдесят років. Чоловік уже в літах був — Перебіг за п’ятдесятку (Фр., XII, 1953, 110); Був земляк огрядним чолов’ягою, вже, мабуть, за п’ятдесятку (Загреб., Шепіт, 1966, 186).
3. розм. Монета або купюра вартістю в п’ятдесят грошових одиниць. Коли на пропозицію одного з гостей пані Іванська стала збирати жертви на будову театру, вуйко Дорко кинув на тацю новісіньку п’ятдесятку (Мак., Вибр., 1954, 46).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 421.