П’ЯТИКРА́ТНИЙ, а, е. Який повторюється п’ять разів; збільшений у п’ять разів. Едмунд хвильку прицілився й стрілив. Ревнули гори п’ятикратним відгомоном від вистрілу (Фр., III, 1950, 11); З тихої долини гримнув у небо п’ятикратний салют, побіг голосною луною в ущелинах (Кучер, Чорноморці, 1956, 281); За насіння еліти соняшника.., яке здають насінницькі колгоспи, виплачується п’ятикратна заготівельна ціна (Ол. та ефір. культ., 1956, 10).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 421.