П’ЯТИРІ́ЧЧЯ, я, с.
1. Проміжок, період часу, що дорівнює п’яти рокам. В передвоєнне п’ятиріччя сформувався талант самобутнього, оригінального поета Андрія Малишка (Іст. укр. літ., II, 1956, 173).
2. Річниця події, що сталася п’ять років тому.
3. Те саме, що п’ятирі́чка 1. Успіхи 1974 року мають особливе значення.. Його досягнення закладуть надійний фундамент для успішної роботи в останньому, завершальному році нинішнього п’ятиріччя (Роб. газ., 7.XI 1974, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 422.