П’ЯТИСО́ТЕННИЙ, а, е.
1. Який складається з п’яти сотень кого-, чого-небудь. У тридцяті роки працьовиті ланки Марії Демченко, Марини Гнатенко, Христини Байдич та багатьох інших вперше одержали п’ятисотенні врожаї (Хлібороб Укр., 12, 1967, 22); П’ятисотенне військо.
2. Вартістю в п’ятсот карбованців. П’ятисотенна асигнація.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 422.