ПА́ГОНОК, нка, ч. Зменш. до па́гін. Колись ця вишня, ростучи без догляду, зовсім була здичавіла. Гілки зверху посохли, а натомість гнало пагінки знизу (Сенч., Опов., 1959, 73); Заспівай,.. Щоб любов, навіки серцю мила, Простягала пагінки рясні (Мал., Полудень.., 1960, 102); Що там, мовляв, з тобою розмовляти, мізерний пагінку економії (Мик., II, 1957, 179).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 10.