Слово "падалиця" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПА́ДАЛИЦЯ, і, ж., збірн.

1. Плоди або листя, які опали з дерев. Хима вийшла з-за погрібника, несучи в хвартусі яблука-падалиці (Мушк., Серце.., 1962, 291); Щоб скоротити період "недоїдання" дерев на бідних грунтах, наука запропонувала висаджувати сосну разом з листяними породами, падалиця яких містить багато азоту (Колг. Укр., 6, 1962, 47).

2. Незібране, опале зерно, насіння і т. ін., що залишилося на полі. Гуси дуже охоче ідуть на стерню, там вони знаходять багато поживних трав та падалиці зерна (Соц. твар., 2, 1956, 38); // Рослина, що виросла з опалого зерна, насіння. Соняшник вважали поганим попередником для всіх культур. І це тому, що він дуже засмічував поле падалицею (Хлібороб Укр., 9, 1964, 31); Вся надія в людей лише на падалицю, тобто на хліб, який восени зійшов по стерні від самосіву (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 78).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 10.