ПА́ДЬКАННЯ, я, с., діал. Дія за знач. па́дькати. — Ну, і згляньтеся, людонькове, скільки ті шельми наробили мені шкоди! — бідкався господар, перериваючи ..падькання кумів і кумась (Фр., VI, 1951, 146).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 14.