Слово "палац" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПАЛА́Ц, у, ч.

1. Велика будівля з безліччю кімнат, яка є постійним місцеперебуванням царюючої особи, глави держави, а також членів царюючої родини. Он — палац Зимовий. В нім Розміщався царський дім (Нех., Ми живемо.., 1960, 120); Далі йде Бахчисарай, резиденція кримських ханів, із знаменитим палацом останнього кримського володаря (Вишня, І, 1956, 160); // Пишний будинок, призначений під житло для панів, князів, графів і інших багатих осіб. Кам’яний палац, наче іграшечка, з своїми.. вишками, різними візерунками понад вікнами та понад дверима, з своїм високим шпилем посередині, — стоїть і, мов панянка та, озирається навкруги, любуючись своїм убором (Мирний, IV, 1955, 159); Палали і мінилися перламутром під першим промінням сонця кольорові вікна магнатських палаців (Тулуб, Людолови, І, 1957, 5); * У порівн. Панський будинок з білого каменю стоїть, немов палац над усім селом (Вовчок, І, 1955, 351); А школа — палацом стоїть Між новими кварталами (Мас., Сорок.., 1957, 48).

2. чого. Будинок величної архітектури, що має громадське або культурне призначення. Від монументального Палацу культури, з колонами і масивними арками, долинає спів радіоли (Руд., Остання шабля, 1959, 86); Трудящі міста [Миколаєва] одержали чудовий подарунок — Палац урочистих подій (Рад. Укр., 1.V 1967, 4); Кремлівський палац з’їздів.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 23.