ПА́ЛИВНИЙ, а, е.
1. Прикм. до па́ливо. Паливна криза; Паливні ресурси; // Використовуваний як паливо. Паливний сланець; // Признач. для зберігання і транспортування палива. Має [рідинна ракета] кілька основних частин і пристроїв: двигунну установку.. для подачі пального, паливні баки, органи керування (Наука.., 8, 1958, 16); // Признач. для згоряння деяких видів палива. Паливна форсунка.
2. Пов’язаний із виробництвом, видобуванням або використанням палива. Велике черкаське родовище стане паливною базою потужної теплової електростанції (Хлібороб Укр., 2, 1967, 47); Шляхи до хлібних і паливних районів уже були звільнені. Сибір, Україна, Донбас, Грозний і Баку живили революцію (Воскр., Весна.., 1939, 20); Паливна промисловість.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 27.