ПАЛИ́КОПА, и, ж., церк. Християнське літнє свято на честь святого Пантелеймона. Одного літнього дня перед паликопою Омелько Кайдаш сидів у повітці на ослоні й майстрував (Н.-Лев., II, 1956, 263).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 27.