Слово "палітурка" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПАЛІТУ́РКА, заст. ПАЛЯТУ́РКА, и, ж. Обкладинка, оправа для зброшурованих листків книги, зошита і т. ін. з картону, матерії, шкіри тощо. Лежить на столі товста книга в ремінних [шкіряних] палітурках (Кроп., V, 1959, 227); Витяг [Балабуха] здорову книжку в дощаних палятурках, таку завбільшки, як церковна мінея, — то був його діяриуш [діаріуш — щоденник] (Н.-Лев., III, 1956, 132); Матері зберіг [Сашко] благословення — "Кобзар" Шевченка в простій палітурці (Рильський, III, 1961, 40).

Від (од) паліту́рки до паліту́рки — те саме, що Від (од) до́шки до до́шки (див. до́шка). — Я вам книжку приніс з бібліотеки. Ловка, за душу вчепилася і не відпустила, поки від палітурки до палітурки не прочитав (Стельмах, II, 1962, 388); До екзамену оставалося мало, і всю оту купу книжок я знав вже розказати од палітурки до палітурки (Вас., Вибр., 1954, 26).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 30.