Слово "панацея" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПАНАЦЕ́Я, ї, ж., книжн. Ліки у алхіміків, які нібито допомагають від усіх хвороб; // перен., ірон. Універсальний засіб, який нібито запобігає будь-якому лиху, зараджує при розв’язанні всіх проблем. — Новий лад принесе з собою також нове виховання, а по кількох генераціях будемо мати нове людство. — Еге ж, еге, все тілько якась панацея, якийсь таємничий еліксир на всі хороби (Фр., IV, 1950, 310); Грінченко в деяких творах навіть схильний розглядати труд як панацею у звільненні і відродженні народу, хоч разом з тим показує, як в умовах гнобительського ладу принижується й спотворюється чесна людська праця (Вітч., 12, 1963, 155).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 42.