ПАНДЕ́КТИ, ів, мн. (одн. панде́кт, а, ч.), юр., іст. Збірники, які містять у собі повний виклад матеріалів, що стосуються якого-небудь питання; // У стародавньому Римі — звід юридичних рішень, що мали силу закону.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 43.