ПАНЕ́ЛЬ, і, ж.
1. Доріжка для пішоходів на узбіччі дороги вздовж вулиці, вкрита асфальтом, камінням і т. ін.; тротуар. Уночі він о другій годині по панелі задумано йшов (Сос., І, 1957, 336); З вапнякових плит робили сходи у жилих будинках і школах, в лікарнях і урядових будинках. Цими плитами мостили панелі в містах (Таємн. вапна, 1957, 5).
2. Нижня частина стіни або вся стіна в приміщенні, опоряджена оздобленням, фарбуванням і т. ін. Зрештою, нова хата.. з веселими вікнами, голубими наличниками, жовтуватою панеллю внизу замість призьби може звеселити серце господині (Рудь, Гомін.., 1959, 162); Нові облицьовувальні матеріали на основі пластмас дають можливість зробити у ванних кімнатах гігієнічні, дешеві і красиві панелі (Архіт. і буд., 3, 1955, 7).
3. техн. Мармурова, пластмасова і т. ін. дошка, яка є частиною щита або пульта енергетичного, промислового, транспортного та ін. управління. Сокіл поклав руку на панель із кнопками (Вл., Аргон. Всесв., 1947, 6); Панелі управління встановлені в машинному залі, який займає цілий проліт (Наука.., 6, 1956, 14).
4. буд. Елемент конструкції збірної будови, що має форму великої плити. Зараз у будівництві застосовуються кераміко-бетонні, термозитні, шлакобетонні та інші панелі (Наука.., 1, 1963, 16); Під кран з шумом та ревом підкотила важка автомашина. Не встигла ще спинитись, а вже Кесар опустив на неї лапу крана. Хвилина-друга — і повисла незграбна панель у повітрі, повисла легко, немов пір’їнка (Збан., Курил. о-ви, 1963, 198).
5. гірн. Квадратова або прямокутна ділянка в шахтах, яка виділяється при розробці горизонтальних або похилих пластів родовищ для їх очищення.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 43.