Слово "панотченько" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПАНО́ТЧЕНЬКО, а, ч., заст. Пестл. до паноте́ць. — Ти, бачу, Василя знала ще перш чим я його привів? — Знала, панотченьку! — і затрусилася, як осиковий листочок (Кв.-Осн., II, 1956, 59); [Логвин:] Дайте ж, панотченьку, я вас поцілую в руку. (Цілує старому руку) (Кроп., III, 1959, 151).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 49.