Слово "панство" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПА́НСТВО, а, с.

1. Збірн. до пан. Дурний хлопець не знав, не відав, що панич уже покаявся перед богом. Щока йому так само пашіла, а в серці ще гірше клекотіла ворожнеча проти панства… (Крим., Вибр., 1965, 419); На балконах під балдахінами сиділо вельможне панство (Довж., І, 1958, 271); Повиходили з панського палацу землеміри. До них під’їхав Колосюк, і панство почало зручніше вмощуватись у легенькій віденській колясці (Стельмах, І, 1962, 389); Козацьке панство походжає В киреях чорних, як один (Шевч., І, 1963, 95); // Подружжя панів; пан і пані. В господі панства Турковських чималий рух сьогодні (Л. Укр., III, 1952, 496); Манині протектори й колишні хлібодавці панство [добродій і добродійка] Маріяни перебувають тут уже більше тижня (Коб., III, 1956, 157).

Спинкове́ па́нство — потомствене, вельможне панство. Тепер уже не з одного, не з двох якихось повітів, а з цілої губернії саме спинкове панство, саме найзаможніше купецтво знаходить тут щирий привіт, добру учту веселого й щедрого хазяїна… (Мирний, І, 1949, 415).

2. Поведінка, звички і т. ін., як у панів. Він за останній час почав учитися столярства.. Спершу його вважано за простого і дуже доброго пана, але ж трохи… дурненького, мабуть, бо де ж таки: кинув панство та взявся за мужицтво (Гр., II, 1963, 75); В покоях було по-міському, з претензією на панство (Н.-Лев., III, 1956, 93).

3. заст. Панування. Почувши ж, що в огні спеклась [Дидона], Сказав [Еней]: — Нехай їй вічне царство, Мені же довголітнє панство (Котл., І, 1952, 87); — Доки тут їх панства, то й кінця не буде чвар (Фр., XI, 1952, 221).

4. заст. Царство, держава. Тож спочатку того щастя Справді був Бертольдо гідний, Правий суд чинив у панстві, До підданих був лагідний (Л. Укр., І, 1951, 379); // перен. Місце, сфера переваги, активного вияву або безмежного поширення чого-небудь. Борців не лякають пригоди: Шлях, мочений кров’ю та потом, Нас виведе в панство свободи, Не нині, не завтра, так потім! (Граб., І, 1959, 367); Ба й дурощів смішних нема В цім панстві, де нудьга сама! (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 187).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 49.