Слово "пансіон" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПАНСІО́Н, у, ч.

1. У дореволюційній Росії і в буржуазних країнах — державний або приватний закритий навчальний заклад з гуртожитком. За перших літ свого перебування в пансіоні Химченко вчивсь дуже добре, переходив з класу в клас із першою нагородою (Крим., Вибр., 1965, 321); — Мені радять одвезти її в пансіон, що при монастирі княгині (Вас., III, 1960, 343); Народилася вона [М. Заньковецька] в с. Заньки на Чернігівщині, у дворянській сім’ї, вчилась у Чернігівському дворянському пансіоні (Про мист. театру, 1954, 165); // У дореволюційній Росії — платний гуртожиток з повним утриманням для іногородніх учнів при деяких середніх учбових закладах.

2. У дореволюційній Росії і в буржуазних країнах — невеликий готель, будинок, де здаються кімнати з повним утриманням. Ми з хлопчиком вселилися у пансіоні, у великому домі у два осади, а дім той у дворі за високими воротами під кам’яними левами (Вовчок, І, 1955, 373); Вона живе у дворищі, де уміщається пансіон для хворих чужинців (Л. Укр., III, 1952, 711).

3. Утримання (харчування, догляд і т. ін.) тих, хто живе у кого-небудь. Маю велику хату, гарно умебльовану, з балконом на гори і море і повний пансіон (Коцюб., III, 1956, 322); Батько сторгувався: за квартиру й повний пансіон щомісяця по п’ять карбованців (Кач., II, 1958, 26).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 49.