ПАНТЕ́РЯЧИЙ, а, е. Прикм. до панте́ра; // Такий, як у пантери. Якийсь легенький пантерячий скік [літака], виверт якийсь ледве помітний і ввесь ваш страх… Ні, що я кажу: "страх". — Уся ваша хоробрість.. наниз посунулась… (Вишня, І, 1956, 207).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 51.