ПА́НТИ, ів, мн. Молоді, ще м’які, покриті шерстю роги плямистого або звичайного оленів (марала й ізюбра), які використовуються для виготовлення лікувальних препаратів. На Далекому Сході в цьому році набагато розширено район добування пантів (Рад. Укр., 7.VII 1965, 1); Ось звірині шкіри на стіні, ось мисливське знаряддя, ось голова ізюбра з гіллястими пантами, ось рушниця (Довж., Зач. Десна, 1957, 70).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 51.