Слово "панцирник" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПА́НЦИРНИК, заст. ПА́НЦЕРНИК, а, ч.

1. іст. Воїн, одягнений у панцир (у 1 знач.); латник. Брама відчинилася, і виступило військо. Спереду гусари. За ними — кольчужники. Потім панцирники; за ними всі у мідних шоломах (Довж., І, 1958, 251).

2. Автомобіль, поїзд, військовий корабель, покритий панциром (у 3 знач.). Окремі панцирні автомобілі на вулицях прифронтового міста були в Києві не первина, але ж зараз панцирників було щонайменше зо два десятки зразу (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 78); За першим від станції переїздом стояв оповитий чорним димом німецький панцирник (Кач., II, 1958, 282); За молодих літ Тарас Петрович Прус служив на Чорноморському флоті і брав участь у повстанні панцирника "Потьомкін" (Минко, Вибр., 1952, 9); * Образно. Сніжок рипить під моїми ботфортами. З цими панцерниками я не злякаюся й весняної грязюки (Кол., На фронті.., 1959, 177).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 53.