ПАПА́ХА, и, ж. Висока хутряна чоловіча шапка, звичайно з суконним верхом. Мова йшла про козаків з чорними вусами, в чорних папахах і на чорних конях (Смолич, II, 1958, 30); Роздивляюсь фотографії .. Дві виструнчені постаті в сивих папахах старої армії, у сірих солдатських шинелях (Вол., Самоцвіти, 1952, 8); * Образно. Хутір завмер під білими папахами снігу (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 7); * У порівн. На вершечках [сосен], жовтих, як ананаси, лежали чорні корони, мов волохаті папахи (Коцюб., II, 1955, 211).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 56.