ПАПІ́РУС, у, ч.
1. (Суреrиs раруrиs). Тропічна багаторічна трав’яниста рослина родини осокових, широко використовувана в побуті. Велика, залита сонячним світлом полудневим, площа в околиці Мемфіса..; на сході її оточують зарослі папірусу (Л. Укр., II, 1951, 242); Папірус вживали у їжу, з нього виготовляли солодкий сік, робили одяг, взуття (Наука.., 12, 1962, 32).
2. У єгиптян і інших стародавніх народів — матеріал для письма з цієї рослини. Як стало тепер очевидним, берест на Русі до винайдення паперу займав таке саме місце, як папірус у стародавньому Єгипті (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 501); * У порівн. Це був блідий юнак років вісімнадцяти, з жовтими, майже прозорими вухами, з губами, наче з тонкого папірусу (Мик., II, 1957, 233).
3. Стародавній рукопис на такому матеріалі. Теокріт.. має цілу бібліотеку, — збір папірусів (Л. Укр., III, 1952, 728); В єгипетських папірусах можуть трапитись описи різних історичних подій (Знання.., 2, 1966, 26).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 57.