ПАРА́ДА, и, ж., заст. Парад. По 12 служба божа скінчилась, і публіка висипала на площу. І тут тільки почалась справжня парада (Коцюб., III, 1956, 412); Ми ховали його з парадою, вся школа парами ходила на похорон (Фр., IV, 1950, 232).
Для пара́ди — те саме, що Для пара́ду (див. пара́д). Я згадав.. те єдине чорне убрання, що служило тобі і для паради за життя батька і для жалоби по смерті його… (Л. Укр., III, 1952, 685).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 62.