ПАРАЛЕ́ЛЬНО. Присл. до парале́льний. Найчастіше сволок укладали.. паралельно головному фасадові будівлі і рідше перпендикулярно цьому напрямові (Дерев. зодч. Укр., 1949, 61); Селище мало лише одну вулицю. Вона пролягала паралельно з залізничною колією (Шовк., Інженери, 1956, 5); Майже паралельно з ковпаківцями, в одному напрямі, йшли сабуровці (Шер., Молоді месники, 1949, 56); Народно-поетична творчість в братніх республіках розвивається паралельно з художньою літературою (Нар. тв. та етн., 1, 1962, 17).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 65.