ПАРА́ЛІЧНИЙ, а, с.
1. Прикм. до пара́ліч.
2. Хворий на параліч. Паралічна рука; // у знач. ім. пара́лічний, ного, ч.; пара́лічна, ної, ж. Людина, хвора на параліч.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 66.