ПАРАФІ́Н, у, ч. Безбарвна воскоподібна легкоплавка речовина, не розчинна у воді. У великій фабриці парафіну та церазину (земного воску) біля Дрогобича шум, як в улію (Фр., III, 1950, 186); Парафін використовується в електротехніці як ізоляційний матеріал, у виробництві свічок, а також для інших потреб (Гірн. пром.., 1957, 85).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 67.