ПАРАФІ́НОВИЙ, а, е. Прикм. до парафі́н. Застигання [рідкого] палива при холодному повітрі обумовлюється наявністю в ньому парафінових вуглеводнів (Сіль. тепл. електростанції, 1957, 32); // Зробл. з парафіну, з використанням парафіну. Ніби все тут [у кабінеті] було несправжнє, штучно припасоване: і акуратний письмовий столик, і парафінові квіти (Руд., Остання шабля, 1959, 252); Парафінові брикети; // Признач. для виготовлення парафіну. Парафіновий цех.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 67.