ПАРИЖА́НИ, а́н, мн. (одн. парижа́нин, а, ч.; парижа́нка, и, ж.). Мешканці Парижа. Несподівано перед нею став, ніби живий, Павлусь серед зали, міцний, .. з грацією парижанина (Н.-Лев., IV, 1956, 256); Моду вводять парижанки, звичайно акторки (У. Кравч., Вибр., 1958, 347); Він, оцей Пилип-з-Конопель, з легковажністю недавнього парижанина.. поривався подобатися зразу всім (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 275).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 68.