ПА́РКІСТЬ, кості, ж. Абстр. ім. до парки́й. Далеко на обрії зрідка погуркує грім.. У повітрі чується паркість, запах близької грози (Гончар, Маша.., 1959, 14).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 71.