Слово "парний" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПА́РНИЙ, а, е.

1. Який становить з інішими пару (див. па́ра1). Парний чобіт; // Який складається з двох однакових предметів, частин. Парні органи; Парне копито; // Розташований парою, парами. Парні зображення голівок биків, що ніби відтворюють парність упряжки їх у ярмі, були знайдені в Петренах (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 61).

2. Яких запрягають разом, в одну упряжку (про коней, волів). [Трохим:] Рівні і парні [воли], як соколи — чи в плузі, чи в возі — ідуть, як вода, тільки покеруй ними (Кроп., V, 1959, 119); // Запряжений парою коней (про екіпаж); // Який править упряжкою з двох коней (про візника). О 3-ій годині прийшов Хомця, взяв парного звощика [візника], і ми десять хвилин каталися (Коцюб., III, 1956, 456).

3. У якому беруть участь двоє. Тріумфом радянської школи парного фігурного катання завершились олімпійські змагання (Рад. Укр., 16. II 1968, 4); // Признач. для користування двома особами. Гребля на двійці, парній, безрульній, мало чим різниться від одиночної (В ім’я Вітч., 1954, 65); Парний шлюб; // Для якого необхідно або в якому діють два предмети. Парна робота аналізаторів є життєво необхідною умовою для нормального орієнтування вищих тварин і людини в просторі (Рад. психол. наука.., 1958, 33).

4. Який ділиться без остачі на два (про числа); кратний двом. Парний степінь від’ємного числа є число додатне (Алг., І, 1956, 36); // Який позначається числом, що ділиться на два. Кияни знають, що від Сінного базару, а також через подвір’я будинків парного боку Житомирської вулиці можна потрапити на край урвища, з якого біжать униз стежки на Поділ (Ю. Янов., Мир, 1956, 126).

ПАРНИ́Й, а́, е́.

1. розм. Те саме, що парки́й 1, 2. В парному повітрі стояла зловісна тиша (Козл., Мандрівники, 1946, 38); День парний був; у холодку спочити Ховавсь усяк (Гл., Вибр., 1957, 102).

2. Такий, що зберіг теплоту живого тіла (про харчові продукти тваринного походження); свіжий. Мати любить все парне. А ми з батьком кисле (Рудан., Переслів’я, 1958, 24).

Парне́ молоко>́ — щойно надоєне молоко. Від Ліди пахло весняним вітром, луговою травою, парним молоком (Дмит., Наречена, 1959, 169); Парна́ риба́ — риба, що заснула або була вбита зразу після улову. Риба надходить на підприємства громадського харчування живою, парною, охолодженою, мороженою і солоною (Технол. пригот. їжі, 1957, 31).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 71 - 72.