Слово "пародія" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПАРО́ДІЯ, ї, ж.

1. Сатиричний літературний, музичний і т. ін. твір, що використовує які-небудь риси іншого твору, а також його форму. Важко було зрозуміти, чи це справжня розмова, чи Безрукий декламував пародію на якусь промову (Коп., Вибр., 1948, 16); Багато іскрометного гумору і дотепності вклав народ у казки, анекдоти, коломийки, пародії та приказки про церкву (Наука.., 6, 1959, 47).

2. Сатиричне, іронічне наслідування кого-, чого-небудь. Чи потребує ж особливого роз’яснення, що свавільна і жартівлива пародія одного Фрейлігратового вірша, зроблена комічною основою Атта Троля, зовсім не має на меті зневаги поета? (Л. Укр., IV, 1954, 134).

3. перен. Невдале, лише зовнішнє наслідування чого-небудь, яке перекручує суть того, що наслідують. Штука, котра не є культом красоти і гармонії, перестає бути штукою, є пародією, карикатурою, дегенерацією штуки (Фр., XVI, 1955, 295).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 73.