ПАРОПЛА́В, а, ч. Судно, що приводиться в рух паровим двигуном. А ще далі, де лиш око сягає, — не знать, чи по воді, чи по небу, — легкою тінню просувається пароплав (Коцюб., І, 1955, 289); І пливуть пароплави рікою, а за ними осріблений шлях (Сос., II, 1958, 59).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 74.