ПАРОПЛА́ВНИЙ, а, е.
1. Прикм. до паропла́в. Сьогодні неділя, все відпочиває і навіть на річці поменшало робочого пароплавного руху (Довж., III, 1960, 506); Воно [небо] майже не відбивається у воді, розкраюваній ударами весел, пароплавних гвинтів (Горький, Опов., перекл. Хуторяна, 1948, 13); // Яким обладнано пароплав; яким користуються на пароплаві. Голубенко перейшов на другий борт і сів, приємно відчувши велику зручність білих пароплавних крісел (Епік, Тв., 1958, 256); // Який відбувається на пароплаві. Сон і дрімота на свій фантастичний лад перетворювали пароплавні розмови, що їх наслухався художник (Вол., Озеро.., 1959, 65); Пароплавна прогулянка.
2. Стос. до пароплавства. Коли з’явилась пароплавна компанія і відбила у поромників перевіз, перенесли Кабашні всю свою діяльність на Каховку (Гончар, Таврія, 1952, 36).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 74.