ПАРТКВИТО́К, тка́, ч. Квиток члена Комуністичної партії Радянського Союзу (КПРС; до 1919 р. — РСДРП, до 1956 р. — ВКП (б)); партійний квиток. Дороговказом був мені і буде Зачеплений осколком партквиток (Дмит., Вітчизна, 1948, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 79.