ПАРТОСЕРЕ́ДОК, дку, ч., іст. Назва первинної партійної організації до 1934 р.; партійний осередок. Збори відкрив Моржньов, член бюро партосередку (Бойч., Молодість, 1949, 24); // Засідання такої організації. — Незабаром звіт про мою роботу на партосередку. Підготуватись треба (Донч., І, 1956, 83).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 80.