Слово "парубок" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПА́РУБОК, бка, ч.

1. Молодий чоловік; юнак. Еней був парубок моторний І хлопець хоч куди козак (Котл., І, 1952, 65); Попереду з веслом у руці, насвистуючи якусь пісеньку, шкутильгає босоногий парубок (Стельмах, II, 1962, 55).

2. Нежонатий чоловік. — Хіба ж ти не знаєш, що він не парубок, що він жонатий? — сказав батько (Н.-Лев., II, 1956, 238).

Стари́й па́рубок — немолодий чоловік, який ніколи не був одруженим. Як це сталося, що вона пішла за нього, вічного наймита, старого парубка, бурлаку,.. — і досі не знає (Коцюб., II, 1955, 14).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 80.