ПАРФЮМЕ́Р, а, ч.
1. Працівник парфюмерного виробництва. Слід віддати належне парфюмерам, які турбуються про зміст і зовнішнє оформлення своєї продукції (Веч. Київ, 3.ХІ 1966, 2).
2. Торговець парфюмерними товарами. До недавнього часу французькі парфюмери, що тримали колись у своїх руках монополію на довіз у Росію ефірних масел, твердили, що наша продукція не заслуговує на увагу. А одержали наше [трояндове] масло і аж заахкали від захвату. Найвищу оцінку дали (Рад. Укр., 27.VІ 1962, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 82.