ПАРЦЕ́ЛА, и, заст. ПАРЦЕ́ЛЯ, і, ж., ек. Дуже маленька ділянка (звичайно землі). Ся яма лежала на самім краю його парцелі і припирала безпосередньо до громадської толоки (Фр., VIII, 1952, 408).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 83.