Слово "пасмо" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


П́АСМО, а, с.

1. Пучок волосся, часом довгого, переплутаного або кошлатого. — Від часу до часу панночка відділяла пасмо свого чудового чорного волосся, навивала його на щипці (Л. Укр., III, 1952, 603); Катерина зриває з голови хустку, і дівчина примічає на її косах сиве пасмо (Кучер, Вогник, 1952, 76); Перехилилася [Сахно] через стіл, ..шукаючи його холодного, байдужого погляду. Не знайшовши його за пасмами густих чорних брів, вона люто скрипнула зубами (Смолич, І, 1958, 61); // Пучок з великої кількості довгих або переплутаних травин, гілок, стебел і т. ін. Ось пасма з верб схилились до води, Любуючи у глибину прозору (Стар., Поет. тв., 1958, 200); Артьомов відкинув пасмо сіна, натрусивши на шинель сухої трави (Чорн., Визвол. земля, 1959, 193); // перен. Про те, що тягнеться довго або безладно в просторі й часі. Перед нею пустиня розлога, Через ню, наче пасмо проклять, безконечна, заклята дорога (Фр., XIII, 1954, 404); Яшко — дома. З кутка в куток снував він по діагоналі, думи сумні на тисячу пасом! (Головко, І, 1957, 157).

2. перен. Довга лінія, довгі або переплутані лінії, смуги чого-небудь. Пишний Босфор майнув золотим пасмом з мечетями, мінаретами (Н.-Лев., III, 1956, 305); Порізана на пасма, закружляла земля. Наче живі, чудно відскакували осторонь хати, клуні (Стельмах, II, 1962, 365); Помалу пленталися шляхом і дивилися собі під ноги. На заплутані пасма колій у грязюці, на хитре цяцьковання безлічі чиїхось ніг (Головко, І, 1957, 121); // Смуга диму або клапоть туману, хмар і т. ін. Летять по небу пасма хмар — рештки нічних страховищ (Ю. Янов., IV, 1959, 84); Він же здалеку глянув на неї, обплетену білими пасмами завірюхи (Руд., Остання шабля, 1959, 238; // Смуга чого-небудь (проміння, іскор і т. ін.), що розходиться пучком з одного центра. Гаряче проміння [сонця].. лягло на зеленій крутій горі довгими золотими пасмами (Н.-Лев., III, 1956, 20).

3. Витягнутий, невисокий пагорб або група таких пагорбів; невеликий гірський кряж. Гірські пасма — наближені одна до одної гребеневі гори, поділені.. вузькими долинами (Курс заг. геол., 1947, 39); За триста-чотириста метрів від того місця, де стояли лижники, здіймалося пасмо горбів, закриваючи внутрішню частину острова (Трубл., Лахтак, 1953, 73).

4. Певна кількість ниток, прядива. Одержане волокно теж сортують. Добирають однакові пасма за довжиною, кольором, міцністю, чистотою обробки (Хлібороб Укр., 1, 1966, 25); Мати неодмінно звірить, скільки мичок взяла, скільки пасом принесеш (Горд., Чужу ниву.., 1957, 14); // заст. Одна з частин, на які поділяється міток пряжі. Прядиво на Полтавщині міряли на чисниці. Вона має три нитки, 30 чисниць становили пасмо (30 ниток), 10 пасом звались десятком, 20 — півмітком (Нар. тв. та етн., 2, 1967, 62).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 88.